“З Бандерою Україна до Європи не увійде”, або як історія заважає українсько-польським відносинам

Суперечки щодо ОУН-УПА вже не раз ставали наріжним каменем у відносинах двох країн, а нещодавня заява очільника польського МЗС ще більше загострила конфліктну ситуацію. Міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський заявив, що його країна готова співпрацювати та підтримувати Україну, наголосивши, що для поляків проблема ОУН-УПА не є ключовою, бо вони розуміють важливість незалежної України для безпеки Європи. Однак при цьому він порадив українцям не будувати історичну ідентичність на таких особистостях, як, наприклад, Шухевич, “адже члени ОУН-УПА брали участь не тільки в злочинах проти поляків, а й в голокості”.
Детальніше тут

Убивали, називаючись УПА. Свідчення про звірства НКВС

  У «Долині смерті» ­– на місці масових захоронень жертв спецзагону НКВС – поблизу села Пащиха на Рівненщині відкрили пам’ятний знак. Ініціатором вшанування пам’яті людей, яких закатували «перевертні Сафата», стали місцеві жителі. Дослідники збирали свідчення родичів убитих та очевидців. Спецзагін НКВС Сафата Панасюка під виглядом УПА діяв на Волині у 1944-1946 роках.
Детальніше тут

Вояк УПА – Герой Радянського Союзу. Що приховують спецслужби в історії Івана Даценка?

В інституті Святого Володимира в Торонто є генеалогічний відділ, в якому мені пообіцяли дослідити родину Маккомберів. Утім, коли я виявив занепокоєння про те, що Москва могла добратися і до цих архівів, мені не заперечили.Для пересічного українця історія ця стала відомою з 19 березня 1997 року, коли у друкованому органі Всесоюзної центральної ради профспілок газеті «Труд» з’явилася публікація харківського кореспондента Олександра Чепалова «Махмуд Есамбаєв: Не гоже забувати своїх Богів», де йшлося про долю українського хлопця з-під Полтави, льотчика, героя Радянського Союзу, який став у Канаді вождем племені ірокезів.
Продовження

У бою загинули 386 енкаведистів групи генерала Дергачова – ветеран УПА Мирослав Симчич

Командир сотні Української повстанської армії, 94-річний Мирослав Симчич проживає у Коломиї. Він провів у тюрмах і таборах у радянський час 32 з половиною роки, але нікого зі своїх побратимів не видав. Він прославився боєм за Космач у січні 1945 року, коли разом зі своїми побратимами – Березівською сотнею, в якій воювали понад 200 упівців, знищив каральний полк НКВС, а це понад 400 осіб (разом із померлими від поранень). Ця битва за «бандерівську столицю» є темою досліджень не лише українських істориків. Ветеран УПА поділився своїми спогадами з Радіо Свобода.
Продовження тут

"Із золотим левиком на рукаві..."

В час протистояння російській агресії доречно буде пригадати попередній досвід боротьби нашого народу. Бо історія, як відомо, має здатність повторюватись, і дуже цінними для нащадків є одкровення живих свідків тих подій. Тому ми запросили до діалогу одного з найстарших членів ОУН на Прикарпатті та ветерана Дивізії «Галичина» Павла Дмитровича Лаврука. Павлу Дмитровичу виповнився 91 рік, але він досі зберіг військову осанку та добру пам’ять. А ще чоловік щоранку долає 5 км – займається бігом. Події 72-річної давності пригадує з точністю до деталей і ділиться спогадами дуже охоче.
На фото Павло Лаврук,стрілец.дивізія "Галичина" 1944 р..-Па
 Читать полностью: ТУТ 

ШТАБ КВАРТИРИ ГОЛОВНОГО КОМАНДИРА УПА

Штаб-квартири Командира, або місця постою, чи, як у підпіллі конспіративно називали, «хати», постійно змінювались, у залежності від потреб керівництва, вимог конспірації та конкретних дій репресивних органів, а також від загальної окупаційної політики щодо населення. Одні вимоги до організації «хат» були за польської окупації, інші за німецької й цілком особливі під час російсько-більшовицької. Під словом «хата» слід розуміти конспіративне помешкання, домівку підпільника, у якій приходилось командирові перебувати й працювати. У такій «хаті» найчастіше була ще й добре замаскована «криївка», де зберігалась запасна зброя й амуніція, медикаменти, гроші, нелегальна література, канцелярські прибори, запасні харчові продукти тощо.
На фотографии-На квартирі „Полісся” у Білогорщі їдять: О. Гасин, Г. Дидик, Р. Шухевич, Г. Конюшик. Ймовірно січень 1949 р.
детальніше тут

Як воїни УПА забезпечували себе військовим обмундируванням

Однострій - невід’ємний атрибут, який дає змогу розрізняти вояків різних військових формувань. Спочатку для обмундирування повстанців використовували запаси трофейних одностроїв різних армій. Чимало повстанців ходили у цивільному одязі, здобуваючи у боях трофейні німецькі, радянські, польські однострої. Нерідко вони одягалися у комбінований однострій: німецький мундир і радянське галіфе. Це стосується і взуття. Здебільшого використовували радянські кирзові чоботи або німецькі ковані. Упівці не мали єдиного стандарту однострою, хоча і намагалися його розробити. Але кожен повстанець мусив мати відзнаки із зображенням українського герба – Тризуба.

Степан Бандера в последние годы жизни Эмиграция.

В эмиграции Бандере жилось нелегко. «Бандеры жили в очень маленьком помещении, — вспоминала Ярослава Стецько. — У них были две комнатки и кухонка, а всё-таки было пять человек. Но очень всё чисто было. Тяжёлое материальное положение и проблемы со здоровьем усугубляла политическая атмосфера, в которой он был вынужден действовать: ещё в 1946 году в ОУН(б) назрел внутренний раскол, инициаторами которого стали молодые «реформисты» Зиновий Матла (укр.)русск. и Лев Ребет. 1 февраля 1954 года на очередной конференции ЗЧ ОУН этот раскол оформился де-факто. Так появилась третья ОУН — «за границей»
На фотографии-Зліва праворуч: Андрій Бандера, Степан Бандера, Леся Бандера
Детальніше див.тут

«УПА воювала за незалежну Україну й жодним чином не підтримувала загарбників»

Черговий радянський міф про українських колаборантів у роки Другої світової війни розбився об факти архівних досліджень У пострадянському українському суспільстві дуже довго культивували тему про те, що Організація українських націоналістів (ОУН) та Українська повстанська армія (УПА) є ворогами народу, поплічниками нацистів… Чого лише варта демонізація бандерівців? Кандидат юридичних наук, доктор філософії в галузі права, полковник запасу СБУ Ігор Вітик досліджує історію українського визвольного руху понад 10 років. Днями за його авторства вийшов у світ фоліант «Українська повстанська армія — гордість української нації». До яких висновків дійшов історик, він розповів у Великій вітальні «Народної армії»
Детальніше тут

«Лицар» УПА – Олекса Гасин

Усе своє життя Олекса Гасин, як і члени його родини, присвятили боротьбі за Українську державу. Своїх здібностей військового стратега, теоретика, організатора він ужив не задля власного збагачення чи високого становища, а для визволення Батьківщини, створення боєздатного українського війська.
Детальніше тут 

Героически-трагические этюды о защитниках Отечества: УПА

Нас трагедії не лякають,
 Знать не знаєм могил повстанських, 
 У нас брат братові – той же Каїн,
 То навіщо тут Авель здався?!
 Скільки господи нас упало 
По лісах, по криївках, в’язницях
 Не уявити, уяви – мало!
 Не примариться, не присниться! 
Микола Самійленко, з поеми "Дзвони", 1994 року.
Мы не вспоминаем о них. Как не вспоминаем и в любой другой день. Потому что их как будто нет... И нет их официального праздника. И память о большинстве из них сотлела в волынских или полесских лесах, донбасских степях или сибирских Гулагах. Или и не родилась совсем – потому что у них не было права даже на свои настоящие имена. Только право погибнуть за Отечество.
Продовження

Подвиг непокоренных. Бой УПА в селе Новый Загоров 8-12 Сентября 1943 года

Они вошли в историю как одна из немногих военно-политических формаций сражавшихся одновременно против нацистского и большевистского тоталитаризма, против Сталина и Гитлера, и ЕДИНСТВЕННАЯ формация действовавшая без всякой посторонней помощи и внешней поддержки (у сербских "Четников" на первых порах была поддержка Англии и США, как и у Армии Крайовой, а Литовская Освободительная Армия не вела полномасштабной партизанской войны против нацистов, ограничиваясь отдельными операциями на отдельных участках). В течении нескольких десятков лет их обливала грязью советская пропаганда, называя "бандитами" и "коллаборационистами", рассказывая про них небылицы, стремясь каленым железом выжечь память о них из украинского национального сознания, заставить украинцев забыть о своих национальных героях
Далі

Діти підпілля: недитяча гра у війну

По селах квартирували повстанські відділи - а хлопчаки із захопленням спостерігали за УПА і розпочинали свою гру. Діти приглядалися до поведінки бійців, їхнього одягу, зброї, вправ і відтворювали побачене в забавах.
 Над ватрою постаті юні, хлоп'ячі, 
Заслухані в золото слів, що лились,
 Про славу минулу, про мрії гарячі,
 Про волю, що прийде колись.
 Вивчаючи історію визвольного руху ОУН та УПА, кожен неодмінно задумається над долею дітей.
На фотографии-Славко Пилипчук (перший ліворуч) із невідомими повстанцями. Гуцульщина, 1949
Детальніше далі

УПА – десять лет надежды в смертельном кольце. Причины и реалии сопротивления Украинской повстанческой армии

Как это часто бывает в подобных спорах, точки зрения оппонентов были полярно противоположными: от утверждения, что УПА состояла из убийц-маньяков, которые только и знали, что прислуживали немецким оккупантам, до полной идеализации УПА в связи с уверенностью, что в ней были исключительно идейные герои. Об Украинской повстанческой армии написаны тысячи книг, статей, изданы сборники документов на многих языках. За последние два десятилетия исследователи получили доступ ко многим ранее закрытым архивам, поэтому есть надежда, что историческая истина об УПА будет восстановлена. Однако, вне сомнения, споры о ней будут продолжаться еще очень долго. В этой статье мы попробуем ответить на несколько вопросов, связанных с историей и деятельностью УПА. Возможно, так нам удастся приблизиться к объективному пониманию этой во многом загадочной странице истории Украины.
на фото-Бойцы УПА. Иван Мельничук (справа) начинал войну в рядах партизан
Сидора Ковпака, Иван Хомин (посередине) воевал в Красной Армии.
Третий боец, запечатленный на фото, – неизвестен.детальніше

Бандеровцы в Аушвице: выжить и победить

... Им пришлось выживать около 3 лет с момента, когда в Аушвиц попал первый из бандеровцев, — а это июль 1942 года (до января 1945 года). Почти три года — это при том, что средний «срок выживания» в лагере составлял 4 месяца. Как члены Организации Украинских Националистов, попав в концлагерь, смогли выжить.Лекция называется «Бандеровцы в Аушвице — выжить и победить», и сегодня я расскажу вам, каким образом члены Организации Украинских Националистов (бандеровцев), попав в Аушвиц, смогли выжить.Ведь речь идет не просто о выживании в концлагере (что было на грани возможного), говорится о том, что не исключено, что бандеровцы представляют собой группу, в которой погибло менее всего людей (в процентном отношении). Это при том, что заключенный в концлагере не имел никаких возможностей сопротивления и полностью зависел даже не от администрации лагеря, а от любого эсэсовца.Им пришлось выживать около 3 лет с момента, когда в Аушвиц попал первый из бандеровцев, — а это июль 1942 года (до января 1945 года). Почти три года — это при том, что средний «срок выживания» в лагере составлял 4 месяца.Итак, начнем с того, когда бандеровцы попали в Аушвиц. Механизм, который привел членов ОУН(бандеровцев) в лагерь в Освенциме, начался 30 июня 1941 года.

Детальніше далі

КТО И ПОЧЕМУ ЗАКЛЕЙМИЛ ЧЛЕНОВ УПА «ГИТЛЕРОВСКИМИ ПРИХВОСТНЯМИ

Миф: УПА — «гитлеровские прихвостни» и против нацистов не воевали Цитата-миф:
Нет ни одного документа, который бы свидетельствовал о боевых действиях УПА против немцев. И в 42-м, и в 43-м, и в 44-м годах немцы поставляли оружие отрядам УПА Дмитрий Табачник, министр образования и науки (2010-2014) в эфире передачи Большая политика на телеканале Интер, 12 ноября 2012 года
 Суть мифа УПА создали немецкие оккупанты, в тесном сотрудничестве с ними она занималась проведением карательных операций против советских партизан, украинского, еврейского и польского населения. Нет никаких свидетельств об антинацистской борьбе УПА.
Детальніше далі

ЄВГЕН КОНОВАЛЕЦЬ – ВОЇН І ПРОВІДНИК

Є люди, які своїми духовними параметрами долають і рамки своєї епохи, і межі життя. Смерть не зупиняє їх впливу, вони залишаються необхідними нації і після смерті. І тоді говоримо про безсмертя. І тому говоримо про Євгена Коновальця. Йому було відпущено тільки два десятиліття для служіння Україні, і він не згайнував із них ні хвилини, а використав сповна – буквально до останньої секунди. Інтелектуал, інтелігент, він міг прислужитися народові в багатьох сферах, але вибрав шлях воїна: спочатку – захисника новонародженої української державності, а потім – воїна і провідника української національно-визвольної революції. Бо вважав, що саме на цьому шляху зможе зробити найбільше для нації, яку чекали цілі десятиліття нерівної і кривавої боротьби за своє право бути.
Детальніше тут

ВЕСЬ БАНДЕРА В ДОКУМЕНТАХ НЮРНБЕРГСКОГО ПРОЦЕССА

В материалах нюрнбергского процесса упоминания о Бандере имеются. В частности, это документ 014-USSR - секретный циркуляр по айнзацгруппе С-5, датированный 25 ноября 1941 года. В нем констатировалось как достоверно установленный факт, что "движение Бандеры" (ОУН(б)) готовит антинемецкое восстание на оккупированных территориях с целью создания независимого украинского государства. В связи с этим айнзацгруппе предписывалось всех выявленных бандеровцев после тщательного допроса расстреливать, а протоколы допросов немедленно отправлять начальству. Это доказательство, представленное трибуналу советскими прокурорами, свидетельствует, что бандеровцы были жертвами еще одного преступления нацистов: внесудебных расправ по признаку принадлежности к политической организации.
Дкетальніше далі

Сколько солдат воевало в УПА? Секреты раскрывает Клим Савур

Большинство из командиров составляли 25-35-летние уроженцы Волынской или Ровенской областей. Галичан мы насчитали всего шестеро. Молодые люди, у которых вся жизнь была впереди. За 40 не перевалило ни одному. Одна из проблем, над которой до сих пор «ломают голову» историки — численность Украинской Повстанческой Армии. Причина прозаична — статистики от бандеровцев практически не осталось. Впрочем, недавно нам улыбнулась фортуна. В одном из украинских архивов нашелся документ с подсчетами количества повстанцев.
детальніше далі

Договоренности советских партизан с УПА

Украинские историки пророссийского направления обвиняют УПА в отсутствии боевых действий против гитлеровцев и сотрудничестве с вермахтом. При этом антагонисты УПА игнорируют факты подписания локальных мирных соглашений советских партизан с УПА.

Наступление Красной армии поставило украинских повстанцев перед фактом борьбы на два фронта. Понимая ее бесперспективность, националисты ищут контакты с вермахтом. И дело не в приверженности к нацистскому режиму, как пытаются представить некоторые историки. Командиры отдельных отрядов УПА пытались таким образом обезопасить себя от разгрома советскими войсками, ведь понимали, что вскоре именно с этой силой придется вести борьбу за независимость, поэтому и хотели получить от немцев оружие, освободить своих бойцов из тюрем и защитить местное население от произвола гитлеровцев. Соответствующие соглашения они подписывали на тех территориях, где повстанцы не могли вести военную борьбу с превосходящими силами противника.

детальніше тут