Показаны сообщения с ярлыком Історія УПА. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком Історія УПА. Показать все сообщения

суббота, января 20, 2018

По сторінкам історії УПА.ПАРТИЗАНСЬКА ВІЙНА УПА В 1944-1946 РР.

Наближення Червоної Армії поставило перед УПА важке завдання: перейти німецько-радянський фронт і опинитись у більшовицькому тилу. Відступаюча німецька армія не становила вже великої небезпеки для українських повстанців, тим паче, гітлерівці, розуміючи, що УПА буде боротись проти сталінізму, розпочинають звільняти із тюрем раніше заарештованих членів ОУН — С.Бандeру, Я.Стецька, Д.Гнатківську та інших. Коли на Україну дійшла вістка, що німці таки випустили з концтабору Степана Бандеру, Ярослава Стецька й інших націоналістів, то Р. Шухевич скликав в лютому 1945 р. конференцію ОУН.
На фото-группа "УПА-Південь"  офіцерський состав,1947 р. 
детальніше тут

среда, января 17, 2018

По сторінкам історії УПА,«Про те, що була в УПА, дітям розказала вже аж після незалежності України…»

Із кожним роком їх усе менше. Тих, правдешніх бандерівців, які берегли для нас Україну і знають, як воно — все життя жити із незаслуженим клеймом «бандита» і «зрадника». Ще зовсім недавно братство вояків ОУН–УПА нараховувало тисячі ветеранів, нині їх — сотні. Із них тих, хто безпосередньо брав участь у бойових діях, може, кілька десятків. Ще трохи — і не матимемо в кого спитати: як воно було насправді у ті далекі 40–ві роки? Хтось з українців досі проклинає Бандеру й чекає не дочекається нового Сталіна в Україні. А хтось просто вклякає на коліна й щодня молиться за свій народ, за свою державу. Як наша героїня…
детальніше далі

вторник, января 16, 2018

91-РІЧНИЙ ДИВІЗІЙНИК СС «ГАЛИЧИНА» З ТЕРНОПІЛЬЩИНИ ЙОСИП РАВЛИК: «ЯКБИ МОСКАЛІ ВЗНАЛИ, ДЕ Я ВОЮВАВ, Я ПОЗАЗДРИВ БИ МЕРТВИМ…»

Людські історії — немов осколки — прошивають тебе наскрізь. Деякі проходять навиліт, деякі застрягають у пам’яті і щемлять, щемлять, щемлять… Йому щемить. Уже сімдесят другий рік. Сімдесят два роки не заживає, щоденно кровоточить осколок у нозі – «сувенір» від російського снаряду. І пам'ять кровоточить - теж ніяк не хоче заживати… «Як згадаю, як наші кращі хлопціз "левами" на раменах гинули під Бродами, як москаль нас випалював із рідної землі - люто, безжально, безтямно… Так, як десятки років по тому випалював уже саму згадку про нашу дивізію CC “Галичина», - каже учасник дивізії, 91-річний Йосип Равлик із села Жеребки Підволочиського району.
далі тут

пятница, января 12, 2018

По сторінкам історії УПА. Зворушлива історія про дружбу ведмедя та повстанця УПА

Тенетами світової мережі блукає дивовижне фото: кремезний чоловік несе на своїх плечах величезного ведмедя, що міцно спить. Подекуди світлина доповнюється інформацією, що це вояк УПА зі своїм волохатим побратимом. Історія ця була досліджена Віталієм Манзуренком та Василем Гуменюком. Ще 2007 року на Львівському форумі видавців було презентовано їх книгу “Рейд УПА в Румунію 1949 року”. Саме в цій книзі, яка відкриває маловідомі сторінки українського повстанського руху, розповідається про ці світлини. А увагу до на це звернуло видання “Україна молода”, якому ми завдячуємо цією оповідкою.
далі тут

вторник, января 09, 2018

По сторінкам історії УПА.Один из командиров ОУН-УПА - о «своей правде»

«Странное существо — человек. Сидит в смертной и ждет казнь, но все же мыслит и мечтает. Мечтает, каким должна быть и будет Украина свободным государством.» На фото: Степан Семенюк — один из создателей отрядов УПА, бывший узник, чей смертный приговор заменили на 20 лет лагеря. И один из воинов УПА, оставшихся в живых... Сегодня мы часто говорим о том, кого признать героями — воинов Советской армии или воинов ОУН-УПА? Политологи и историки до сих пор спорят и не могут прийти к консенсусу.
детальніше тут

понедельник, января 08, 2018

«Якщо надворі було мінус 51°, на роботу у тайгу не посилали. Але при мінус 50° треба було йти «пахати»…»

Спогади очевидців про те, як сімдесят років тому енкаведисти виселяли галичан до Сибіру — за те, що ті «жили біля лісу, годували «бандьорів». Незабаром колишньому електрику Степану Плонському, що мешкає у Лісниках під Бережанами, виповниться вісімдесят. Чоловік часто згадує тяжке дитинство і таку ж трудну юність, які припали на післявоєнні часи. Коли розповідає про свої пригоди внучці, племінникам, ті сприймають почуте як кіно жахів, - пише Іван Фаріон у статті для «Високого Замку». Їм важко повірити, що у ХХ столітті радянська влада, котра величала себе народною, до їхньої родини та тисяч інших краян ставилася гірше, ніж до худоби…
детальніше далі

суббота, января 06, 2018

По сторінкам історії УПА,Нескорені герої визвольного руху


Правду можна надовго заховати, але не можна зовсім знищити.
І вона повертається до нас у вигляді справжньої історії багатовікової боротьби за незалежність, у якій кожний наступний період успадковує досвід попередніх визвольних змагань. Нині, коли українці знову змушені боротися з московським окупантом, згадаймо славні перемоги наших пращурів. Адже українці здатні на військову звитягу, організованість і перемоги над часто переважаючими силами ворога. Чимало з найбільш переможних битв Армії Нескорених — Української повстанської армії — з радянськими каральними військами (НКВД, СМЕРШ) відбувалися на теренах Тернопільщини.
Далі тут

ПО сторінкам історії УПА.«УСІМ СЕЛОМ ПІШЛИ В УПА…»

У Мізюринцях Шумського району до УПА було причетне майже все населення У селі Мізюринці Шумського району до УПА було причетне майже все населення. Зв’язковими та санітарками були молоді дівчата та навіть діти, - пише «Тернопіль наживо»! Більшість чоловіків воювали із зброєю в руках, жінки шили одяг, в’язале тепле вбрання, готували постанція їжу, переховували поранених, надавали їм першу медичну допомогу. Учасниками національно – визвольних змаганнях стали уродженці та жителі села Андрій Боб’юк, псевдо „Кремінь”; Анатолій Галан, псевдо „Кармелючок”; Петро Коцюк, псевдо „Ворон” – всі вони були воїнами у сотні „Гука” – Федора Мельничука.
Далі

пятница, января 05, 2018

Я зрозумів, хто такі бандерівці, коли побачив, як вони вмирають за Україну!

"Я зрозумів, хто такі бандерівці, коли побачив, як вони вмирають за Україну!" – розповідь колишнього члена загону НКВД про боротьбу з українським національно-визвольним рухом. Упродовж 1944–1947 років він служив в органах Тучинського НКВД. Опісля займався музикою – грав на бандурі, мандоліні, гітарі, балалайці, баяні, сопілці та інших музичних інструментах. Згодом під його керівництвом у селі звели пам'ятник Тарасові Шевченку та перепоховали останки українських повстанців. Звуть його Микола Дем'янюк. Він народився 1928 року. Нині живе у с.Тучин Гощанського району Рівненської області. Про події, свідком яких він став за період перебування на службі в органах НКВД, Микола вирішив розповісти, оскільки "не міг більше носити їх в собі, мусив із кимось про це поділитися".
 Детальніше  ТУТ:  

четверг, января 04, 2018

По сторінкам історії УПА,Последний бой УПА. 1960 год


Они перепечатывали ОУНовские агитки, датируя их разными датами, чтобы создать впечатление массовости. Они грабили магазины и убили офицера КГБ. Эти люди были последними, кто сознательно оказывал сопротивление советской власти с оружием в руках. И не отступил от своих убеждений до последнего. В 1960 году в СССР была успешно испытана первая межконтинентальная баллистическая ракета. Страна выиграла чемпионат Европы по футболу и объявила о поддержке социалистической Кубы. Хрущев, подавив антисоветские беспорядки в Венгрии, стучал ботинком по трибуне ООН.
детальніше тут

среда, января 03, 2018

По сторінкам історії УПА.Герут-партизани

В лавах Української повстанської армії воювали представники різних національних меншин, зокрема найбільш успосліджені в роки війни – євреїУ документах УПА та повстанських спогадах за 1943–1945 роки про євреїв як учасників повстанського руху йдеться не раз. Переважно це лікарі-біженці, колишні в’язні гетто, а також ті, що переховувалися в лісах від нацистських переслідувань. Чимало з них співпрацювало з українськими партизанами.
Далі тут

вторник, января 02, 2018

По сторінкам історії УПА.Життя по-повстанськи

Відсутність елементарних побутових умов і системного матеріального забезпечення в УПА компенсувала активна допомога населення.
Попри певну романтику, участь у лавах УПА була надзвичайно важким, небезпечним і ризикованим досвідом виживання та боротьби у складних спартанських умовах, де бракувало часу й можливостей задовольнити особисті потреби. «То була страшна армія без держави. Ніц не мали – голий, босий», – пригадує колишній повстанець із Закерзоння Дмитро Пурха. Окрім цього, на вояків завжди чигали небезпека і смерть, тож елементарні потреби відсувалися на другий план. Народний кредитор Фундаментом бойової активності й живучості українського повстанського руху служила господарська система, базована на самоорганізації та самозабезпеченні.
детальніше тут

понедельник, января 01, 2018

Провідник Степан Бандера

Народився 1 січня 1909 року у родині греко-католицького священика в с.Угринів Старий біля Калуша. Учився в Стрийській гімназії і Львівській Політехніці. Ще юнаком став членом Союзу Української Націоналістичної Молоді та Української Військової Організації, а, коли постала Організації Українських Націоналістів у 1929 році – одним із її перших членів в Україні. На початку 1933 року обраний Крайовим Провідником ОУН. Під його керівництвом революційно-визвольна діяльність ОУН проводилася в наступних основних напрямках: 1.Широка розбудова членських кадрів і організаційної мережі по всьому терену Західноукраїнських Земель (ЗУЗ), які на той час знаходилися під окупацією Польщі, серед усіх суспільних прошарків, акцентуючи увагу на село і робітництво.
детальніше тут

суббота, декабря 30, 2017

УПА – ответ непокоренного народа

Украина – одна из центральных арен обеих мировых войн.
Разделенная между воюющими империями, наша земля оказалась в эпицентре масштабного противостояния в 1914-1918 и двадцать лет спустя в 1939-1945. Лишенные собственного государства, украинцы вынуждены были воевать за чужие для них интересы и даже убивать других украинцев, одетых в форму другой империи. Судьбы двух поколений наших земляков были похожими. Жители западных территорий в первой войне проливали свою кровь как солдаты Австро-Венгерской армии, во второй – часть из них оказалась в военных формированиях Третьего Рейха. Надднепрянцы становились воинами российской имперской, а затем через двадцать лет большинство из них оказались в рядах Красной армии.
детальніше

четверг, декабря 28, 2017

По сторінкам історії УПА.Санітарний шеф Козацького Загону ім. Ґонти


У нашій визвольній війні дало богато жінок незчислимі докази їх горячої любови для рідного краю й їх посвяти для загального добра. Хто перебував воєнну кампанію піді Львовом, той знає, яку величезну прислугу віддавали українській армії місцеві жінки селянки й інтелігентки. Жінки переходили позицію, жінки заходили аж до міста Львова і назад щасливо вертали, жінки організували кухні для сотень, що стояли в їхньому селі, жінки пекли у своїх печах хліб для свого війська, пражили жито на каву, жінки творили в разі потреби першу поміч для ранених стрільців, а навіть брали кріс у руки та йшли до наступу. Приміром було так у наступі на Великополе під Городком в марті 1919 р., де то сільська дівчина з міліцією сусідного села наступала враз із військом X бригади на польські позиції, до побідного здобуття українського села, за що дістала похвалу від курінного Володимира Секунди.
детальніше тут

По сторінкам історії УПА,Головний ідеолог УПА був епікурейцем

23 грудня 1951 року у криївці на Жидачівщині загинув головний пропагандист й ідеолог ОУН і УПА Петро Федун, відомий у підпіллі під псевдо «Полтава» (а також «Волянський», «Зенон», «Вол.», «Север»). Натомість у внутрішній документації чекістів від числився як «Шакал».Пропагандистську роботу Петра Федуна (а пропаганда повстанців часом була дошкульніша для «совітів», ніж їхні кулі) належно оцінив провід ОУН, нагородивши його трьома Хрестами Заслуги УПА – двома за життя (срібним і золотим) й одним посмертно. Не могло не звернути на нього увагу й радянське керівництво, кинувши на пошуки «Полтави» сотні нишпорок МҐБ. Саме зараз хотілося би ще раз згадати цю непересічну постать українського повстанського руху.
детальніше далі

вторник, декабря 26, 2017

КРИВАВІ ЗЛОЧИНИ НКВДістів ,ЯКІ ДІЯЛИ ПІД ВИГЛЯДОМ УПА.

156 спеціальних груп під виглядом загонів УПА діяли в Західній Україні станом на 26 липня 1945­го. Чисельність – 1783 особи. Вони ліквідували 1980 учасників підпілля, захопили живими 1142 людей. Через неповних п’ять років після завершення німецько-­радянської війни – станом на 20 лютого 1950­го – в західноукраїнських областях діяли 19 чекістських спецгруп, що нараховували 130 осіб. Упродовж 1944–1953 років радянські каральні органи знищили приблизно 153 тис. учасників і прихильників українського підпілля, коло 134 тис. – заарештували. Із західних областей УРСР до Сибіру й на Північ СРСР вивезли 66 тис. сімей – майже 204 тис. людей.
детальніше

Борьба ОУН Мельника. Буковинский курень.

 Частина- -перша,друга
О наиболее нетривиальной и интересной странице истории деятельности ОУН Мельника я хочу рассказать читателям в цикле статей, посвященных вооруженным формированиям, созданным мельниковцами, а также их участию в восточных добровольческих частях в составе немецких войск и в обеих УПА. Широкой аудитории, интересующейся историей Второй Мировой Войны и национально-освободительных движений, хорошо известно об Украинской Повстанческой Армии (УПА), воевавшей за независимость Украины против нацистского и советского оккупационных режимов, политическое руководство которой находилось в руках Организации Украинских Националистов.

По сторінкам історії УПА,Не сдавшийся и никогда не раскаившийся.

86-летний кировоградец Семен Климович Сорока — человек с легендарной биографией. В 15-летнем возрасте он уже был связным в УПА, имел псевдоним Ясень. А в сталинской «зоне» от имени и псевдонима остался только лагерный номер Б9965. Сбежав из лашеря, он пешком дошел до Украины — 3000 километров ... Я заметил его в конце 1980-х, когда в Кировограде «запахло» демократией и начались первые митинги. Семен Сорока, невысокий пожилой мужчина в военной форме УПА, всегда выходил с «несанкционированным» тогда еще украинским флагом в руках. Для кагебистив, которые никогда не спускали глаз с бывшего бойца УПА, Семен Сорока так и остался «неразоружившимся». Не сдавшимся и никогда не раскаившимся.
Продовження

воскресенье, декабря 24, 2017

По сторінкам історії УПА. Гастрономічна культура «лісової армії» УПА

«…Я підійшов до одної студні напитися води, але там побачив баньку з молоком. Я витягнув баньку з студні і почав пити зверха сметану. Кілька разів собі потягнув і пізніше щось тверде приплило з молока до моїх вуст. Ага, масло, я собі подумав. Відчинив широко уста і клацнув зубами, а то, най би його дідько взяв, була жаба».
 "…Між нашими приготованими харчами почали стрільці везти 7 шт. ковбас. Одну вкрав кіт, одна загубилась по дорозі, одну покушали, дві привезли. Лишилось загадкою, де ще дві ділось, до сьогодні не відгадано".
Далі